Саме в ньому розміщуються штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету та кілька світових спортивних федерацій. Така непримітна і скромна, на перший погляд, Лозанна — місце, де кожен турист знайде для себе цікаві розваги. Велика кількість музеїв, соборів та унікальних архітектурних споруд добре підійде для повільних піших прогулянок та знайомства з культурою міста. А щоб з'єднатися з природою, досить просто застигнути від неймовірних панорамних видів на березі Женевського озера.
Визначні місця Лозанни
Незважаючи на невеликі розміри цього скромного швейцарського містечка, йому чим похвалитися. Окрім місць, що нагадують туристу, що він знаходиться у столиці олімпійського спорту, у Лозанні багато історичних та незвичайних архітектурних місць. Просто гуляючи пішки його вулицями, можна з будь-якої частини міста насолоджуватися прекрасними видами на Женевське озеро і засніженими вершинами французьких Альп.
Населення Лозанни
Місто населяють 137 тис. осіб. Приблизно 42% його мешканців – іноземці. Найбільша група з них – вихідці з Португалії (7%), французів у місті – 7%, італійців – 5%, іспанців – 3%. Найбільш поширеною мовою тут є французька, якою розмовляють понад 98 000 жителів. Німецька мова є другою за популярністю мовою, але нею розмовляють лише 4,3% мешканців.
Коротка історія Лозанни
Перші поселення біля сучасної Лозанни з'явилися ще 1000 року до н.е. Але вони швидко втратили свою цінність і зникли ще до римського правління в 15 році до нашої ери. З появою римлян на горбистих швейцарських землях було започатковано поселення Лузонни. Досить швидко його населення зросло до 1500 чоловік. У віддалених районах було збудовано театр, а багатші домовласники оселилися на схилах пагорба навпроти озера. Після двох століть процвітання римський світ впав і більшість населення покинула цю територію.
Наприкінці VI століття місто стало єпископатом і стало поступово розширюватися. Приїжджі стали заселяти підніжжя пагорба Сіте, створюючи в такий спосіб нові райони.
До XIII століття місто досягло свого максимального розміру з населенням у 9 тис. осіб. У 1481 році було введено муніципальну автономію і незабаром підписано союз із Фрібургом та Берном. Лозанна втратила свою політичну важливість, перетворившись на провінційне містечко.
Наприкінці XVI – середині XVII століття місто було охоплено полюванням на відьом. На початку XVIII століття у ньому було повстання з метою звільнення від бернської влади. Але воно швидко було придушене.
По завершенню Наполеонівських воєн було проголошено Леманську республіку. В 1816 місто охопили епідемія віспи і голод, викликаний похолоданням на континенті.
Вже до 1860 року Лозанна поступово змінила своє обличчя, оскільки його населення збільшилося до 20 000 жителів. За цей час було збудовано муніципальний театр, кантональний хоспіс і будівлю Федерального суду.
З приходом ХХ століття Лозанна отримала престижне звання «Олімпійської столиці», розмістивши на своїй території штаб-квартиру Міжнародного олімпійського комітету. Місто вдихнуло ковток нового життя і розквітло, завдяки офісам великих компаній та глобалізації комерційної діяльності.
Коли їхати в Лозанну?
Континентальний клімат сприяє сприятливому відпочинку в місті будь-якої пори року. Тут влітку температура піднімається максимум до позначки +24 °C, а взимку — опускається до +3 °C. З грудня до березня часто йде сніг. Найсухішим і найтеплішим місяцем вважається вересень.
Найголовніша та найпопулярніша подія міста — «Festival de la Cite». Спочатку воно відрізнялося великою кількістю пивних напоїв, але тепер стало доповнюватися новими цікавими заходами. Під час фестивалю можна насолодитися класичною музикою, рок-хітами, театральними виставами та дитячими спектаклями. За всієї його різноманітності — вхід абсолютно безкоштовний.
